C O M U N I C A T O F I C I A L
La data de 10 septembrie 2020 reprezentanții asociațiilor național-culturale românești din Sudul Basarabiei, regiunea Odesa, au adresat o Scrisoare deschisă Ministerelor Afacerilor Externe ale Ucrainei și României, în contextul declarațiilor ministrului de externe al Ucrainei, domnul Dmytro Kuleba, aflat în vizită oficială la București în perioada 7-8 septembrie 2020.
Publicăm mai jos ambele variante lingvistice ale Scrisorii deschise:
************
Către: MINISTERUL AFACERILOR EXTERNE, GUVERNUL ROMÂNIEI
Excelenței Sale, Domnului Ministru BOGDAN AURESCU
MINISTERUL AFACERILOR EXTERNE, GUVERNUL UCRAINEI
Excelenței Sale, Domnului Ministru DMYTRO KULEBA
S C R I S O A R E D E S C H I S Ă
Subsemnații, reprezentanți ai societăților național-culturale românești din Sudul Basarabiei, regiunea Odesa, ne adresăm Excelențelor Voastre în contextul recentei vizite oficiale din 7-8 septembrie 2020 a Ministrului de Externe al Ucrainei, domnul Kuleba, la București.
Astfel,
constatând deschiderea spre o bună colaborare și reluare a dialogului bilateral româno-ucrainean, în spiritul Tratatului de prietenie și bună vecinătate dintre România și Ucraina, cu respectarea altor acorduri internaționale la care acestea iau parte, precum și a normelor legislative interne din cele două state, în ce privește sprijinul și respectarea drepturilor persoanelor aparținând minorității naționale românești din Ucraina,
având în vedere și salutând, în același timp, intenția statului ucrainean de a deschide, la Sighetul Marmației, un Consulat al Ucrainei, venit să sprijine comunitatea ucrainenilor din zona Maramureșului și din Nordul Transilvaniei, fapt confirmat prin declarația din 07.09.2020 de la București a domnului ministru Kuleba, în acest sens,
plecând de la demersurile multianuale ale mediului asociativ și pedagogic românesc din regiunea Odesa, privind necesitatea urgentă de unificare a programelor de învățământ pentru instituțiile școlare cu predare în limba română din regiunile Transcarpatică, Cernăuți și Odesa, prin renunțarea la obligativitatea folosirii glotonimului ”limbă moldovenească” pentru școlile românofone din Sudul Basarabiei, dar și mizând pe sinceritatea declarației domnului ministru Kuleba, că ”Ucraina (…) a îndeplinit recomandările Comisiei de la Veneția” (în ce privește dispozițiile lingvistice ale Legii Educației din Ucraina din 05.09.2017),
Solicităm Ministerului Afacerilor Externe din România:
1. Să inițieze procedura de deschidere a unui Consulat al României în orașul Ismail din Sudul Basarabiei, regiunea Odesa, în reciprocitate la intențiile de deschidere de către Ucraina a unui Consulat la Sighetul Marmației.
În sprijinul acestui deziderat în primul rând am dori să anticipăm posibilul contraargument, conform căruia în regiunea Odesa deja activează Consulatul General al României de la Odesa. Problema constă în distanța considerabilă dintre locația consulatului și zona compact populată de cetățeni ai Ucrainei vorbitori de limbă română din Sudul Basarabiei, mai exact în raioanele Reni, Ismail și Chilia, limitrofe județului Tulcea pe Dunăre și brațul Chilia al fluviului. În comparație cu Consulatele României din Cernăuți și Slatina, situate în preajma, sau în ”interiorul” zonelor cu populație majoritară românească și în imediata apropiere de frontiera cu România, cel de la Odesa se află la o distanță considerabilă, din ambele puncte de vedere.
Amintim că unul dintre argumentele principale pentru deschiderea Consulatului României de la Slatina, din regiunea Transcarpatică a fost dinstanța considerabilă de aproximativ 250 kilometri dintre centrul comunității românești din Maramureșul Istoric (din dreapta Tisei) și Cernăuți, oraș în care din anul 1998, la fel, a fost deschis un Consulat General al României.
În fapt, de la Ismail avem o distanță de 257 km până la centrul regional Odesa, pe teritoriul Ucrainei, tranzitând orașul Bilhorod-Dnistrovskiy și stațiunea balneară Zatoka. Tranzitând Republica Moldova pe la Palanca de la Ismail la Odesa parcurgem 238 km. În ce privește accesul etnicilor români la serviciile consulare — distanța de la cea mai îndepărtată localitate cu populație majoritară românească — satul Frecăței/Lymanske din raionul Reni, până la centrul regional Odesa, este de tocmai 317 km (în versiunea cea mai scurtă, pe la Palanca, tranzitând R.Moldova).
Având în vedere, că peste 3/4 din populația românofonă din Sudul Basarabiei (peste 60.000 din aproximativ 80.000 de cetățeni, vorbitori de limbă română) locuiește în cele 3 raioane — Reni, Ismail și Chilia, limitrofe județului Tulcea din România, necesitatea deschiderii unui consulat al României la Ismail este tot mai evidentă. După cum bine cunoașteți, cu o populație actuală de peste 70.000 de locuitori, orașul Ismail este port la Dunăre și fostă reședință a județului omonim în perioadele administrației românești în Sudul Basarabiei în anii 1856-1878 și respectiv 1918-1940, precum și a regiunii Ismail din componența RSS Ucrainene între anii 1940-1954. Este, de altfel și cel mai important centru economic, cultural și universitar din Sudul Basarabiei. Pentru perioada modernă, de independență a Ucrainei, Consulatul României ar fi prima reprezentanță diplomatică străină acreditată și deschisă în orașul Ismail, iar deschiderea Consulatului va da un imbold important vieții culturale și educaționale a comunității istorice românești din regiune.
La toate argumentele menționate mai sus putem adăuga și deschiderea recentă, la doar 45 km distanță de Ismail, a trecerii cu bacul/feribotul la Cartal (Orlivka) — Isaccea, care doar va intensifica circulația transfrontalieră a persoanelor și mărfurilor între regiunile Dobrogea și Sudul Basarabiei în anii următori, iar de serviciile Consulatului se vor putea folosi cetățenii români aflați în această regiune.
Concomitent, solicităm Ministerului Afacerilor Externe din Ucraina:
1. Să înlesnească și să sprijine, de comun acord cu partea română, procedura de deschidere a unui Consulat al României în orașul Ismail din regiunea Odesa, în reciprocitate la intențiile de deschidere a Consulatului Ucrainei la Sighetul Marmației.
2. În condițiile în care ”Ucraina (…) a îndeplinit recomandările Comisiei de la Veneția” (conform declarației de la București din 08.09.2020 a domnului ministru Kuleba, în ce privește dispozițiile lingvistice ale Legii Educației din Ucraina din 05.09.2017), să sprijine, să aducă în mod direct la cunoștință și să urmărească implementarea, de către Ministerul Educației și Științei din Ucraina a solicitărilor legitime repetate ale Uniunii Civice ”Consiliul Național al Românilor din Ucraina” (menționate în Memoriul înregistrat la M.E.Ș. din Ucraina cu număr de intrare Z-4982/0-20 din 07.09.2020), din care fac parte și asociații românești din regiunea Odesa, și anume:
a) Să recunoască oficial și public că așa-numita limbă „moldovenească” este, de facto, limbă română. Inexistenta limbă „moldovenească”, inventată de Iosif Stalin, în mod tendențios și din interese geopolitice a fost implementată la sfârșitul secolului al XX-lea în procesul de învățământ din regiunea Odesa pentru cetățenii românofoni ai Ucrainei (unii dintre aceștia identificându-se drept moldoveni). Limba „moldovenească” a fost inrodusă în mod artificial în procesul de învățământ școlar din regiunea Odesa în anul 1998, fără consultarea părinților elevilor, a pedagogilor și a specialiștilor.
b) Să implementeze de maximă urgență programele școlare pentru instituțiile de învățământ școlar cu predare în limba română în școlile românofone din regiunea Odesa în locul actualelor programe școlare pentru instituțiile de învățământ cu predare în așa-zisa limbă „moldovenească”, revenind la situația existentă la începutul anilor ‘90 ai secolului trecut.
c) Începând cu anul școlar 2020-2021 să accepte și elevii din instituțiile școlare românofone din regiunea Odesa la toate etapele Olimpiadei școlare de limbă și literatură română din Ucraina.
d) Să doteze, în cel mai scurt timp, cu manuale școlare și alte materiale didactice în limba română toți elevii care studiază în limba română în școlile din regiunea Odesa, la toate materiile, în afară de limba și literatura ucraineană. Editarea manualelor în limba „moldovenească” doar pentru școlile din regiunea Odesa prevede cheltuieli de câteva ori mai mari atât pentru părinți, precum și la nivel local și de stat, în comparație cu posibilitatea tipăririi manualelor în limba română pentru toate școlile și clasele cu predare în limba română din Ucraina.
e) Să anuleze prevederile Ordinului nr.1201 din 17.09.2019 al M.E.Ș. din Ucraina, privind aprobarea Listei specializărilor de pregătire a absolvenților de studii superioare de nivelul licență și masterat la specializarea disciplinară 014.027 „Învățământ mediu. Limba și literatura (cu menționarea limbii)”, în baza cărora se execută formarea și plasarea comenzii de stat, în ce privește specializarea actuală ”014.027 Limba și literatura română/moldovenească”, și să revină la denumirea anterioară a specializării, și anume:
”014.027 Limba și literatura română”.
Vă adresăm rugămintea să înregistrați prezenta adresă, și să ne informați cu privire la intențiile MAE din România și respectiv Ucraina, privind acest demers la adresa electronică a Asociației ”Basarabia” – basarabia@ukr.net .
Cu respect,
Zinaida PINTEAC
Președinte al Filialei raionale Sărata a Alianței Creștin-Democrate
a Românilor din Ucraina (ACDRU)
Mihail MECINEANU
Președinte al Asociației Cadrelor Didactice de Etnie Română din regiunea Odesa
Nicolae MOȘU
Președinte al Asociației Național-Culturale ”VALUL LUI TRAIAN”
a Românilor din raionul Tatarbunar
Petru ȘCHIOPU
Președinte a Filialei regionale Odesa a Alianței Creștin-Democrate
a Românilor din Ucraina (ACDRU)
Anatol Popescu
Preşedinte fondator al Asociaţiei Naţional-Culturale ”BASARABIA”
a Românilor din regiunea Odesa
Ismail, 10.09.2020
*****************************************
МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
Пану Міністру ДМИТРУ КУЛЕБІ
МІНІСТЕРСТВУ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ РУМУНІЇ
Пану Міністру БОГДАНУ АУРЕСКУ
В І Д К Р И Т И Й Л И С Т
Ми, нижчепідписані, представники румунських національно-культурних товариств Південної Бессарабії, Одеської області, звертаємось до Вас, у контексті нещодавнього офіційного візиту до Бухаресту, 7-8 вересня 2020 року пана Дмитра Кулеби, міністра іноземних справ України.
Отже,
констатуючи відкритість до плідної співпраці та відновлення двостороннього українсько-румунського діалогу у дусі Договору про дружбу та добросусідство між Україною та Румунією, з дотриманням міжнародних угод, до яких мають відношення обидві сторони, а також внутрішніх законодавчих норм двох країн, у тому що стосується дотримання прав осіб, які належать до румунської національної меншини України,
маючи на увазі та схвалюючи, у той самий час, намір української держави щодо відкриття консульства України у місті Сіґету-Мармацієй, який мав би підтримати українську спільноту регіону Марамуреш та Півночі Трансильванії, згідно декларації, зробленої у цьому сенсі, паном міністром Дмитром Кулеба 07.09.2020 у місті Бухарест,
починаючи з багаторічних клопотань румунського громадського простору та педагогічних колективів Одещини, щодо термінової необхідності об’єднання освітніх програм для навчальних закладів з румунською мовою викладання Закарпатської, Чернівецької та Одеської областей, шляхом відмови від обов’язкового використання глотоніму «молдовська мова» для румуномовних шкіл Південної Бессарабії, а також покладаючись на щирість декларації пана міністра Дмитра Кулеби, що «Україна (…) виконала рекомендації Венеціанської Комісії» (стосовно мовних положень Закону України «Про Освіту» від 05.09.2017),
Просимо Міністерство Закордонних Справ Румунії:
1. Ініціювати процедуру відкриття консульства Румунії у південно-бессарабському місті Ізмаїл Одеської області, по взаємності до намірів відкриття Україною консульства у місті Сігету-Мармацієй.
На підтримку цього дезідерата, перш за все, ми хотіли б передбачити можливий контраргумент, згідно з яким в Одеській області вже діє Генеральне консульство Румунії в Одесі. Проблема полягає у значній відстані між місцезнаходженням консульства та компактною територією, заселеною румуномовними громадянами України, на півдні Бессарабії, точніше у Ренійському, Ізмаїльському та Кілійському районах, що межують з повітом Тулча на Дунаї та Кілійському гірлі цієї річки. Порівняно з консульствами Румунії в Чернівцях і Солотвино, розташованих поблизу або «всередині» районів з більшістю румунського населення та в безпосередній близькості від кордону з Румунією, Генконсульство Румунії в Одесі знаходиться на значній відстані, з обох точок зору.
Нагадуємо, що одним з головних аргументів відкриття консульства Румунії в м. Солотвино в Закарпатській області була значна відстань — близько 250 кілометрів між центром румунської громади в Історичній Марморощині (на правому березі річки Тиса) та Чернівціями — місті, де з 1998 р. було відкрито Генеральне консульство Румунії.
Фактично від Ізмаїла ми маємо відстань у 257 км до обласного центру Одеси, по території України, транзитуючи місто Білгород-Дністровський та курорт Затока. Транзитом через Республіку Молдова у селі Паланка від Ізмаїла до Одеси маємо подолати 238 км. Щодо доступу представників румунської громади до консульських послуг — відстань від найвіддаленішого населеного пункту з більшістю румуномовного населення — села Лиманське (Фрєкецєй) Ренійського району до обласного центру – міста Одеса, становить 317 км (і це у найкоротшій версії, через Паланку, транзитом через Республіку Молдова).
Беручи до уваги, що понад 3/4 румуномовного населення в Південній Бессарабії (понад 60.000 з приблизно 80.000 румуномовних громадян) проживає в трьох районах — Ренійському, Ізмаїльському і Кілійському, що межують з повітом Тулча в Румунії, необхідність відкриття консульства Румунії в Ізмаїлі стає все більш очевидним. Як відомо, місто Ізмаїл із нинішнім населенням понад 70.000 жителів є портом на Дунаї та колишньою резиденцією однойменного повіту за часів румунської адміністрації у південній Бессарабії у 1856-1878 та 1918-1940 роках відповідно, та Ізмаїльської області у складі Української РСР між 1940-1954 рр. Це також найважливіший економічний, культурний та університетський центр на півдні Бессарабії. Для сучасного періоду незалежної України консульство Румунії було б першим акредитованим та відкритим іноземним дипломатичним представництвом у місті Ізмаїл, а відкриття консульства дасть важливий поштовх культурному та освітньому життю румунської історичної спільноти нашого регіону.
До всіх вищезазначених аргументів також маємо додати недавнє відкриття поромної переправи та міжнародного пункту пропуску Орлівка — Ісакча, лише за 45 км від міста Ізмаїл, що суттєво посилить транскордонне пересування людей та товарів між регіонами Добруджа та Південна Бессарабія у наступні роки, а громадяни Румунії, знаходжуючись в нашому регіоні зможуть користуватися послугами консульства.
Одночасно, просимо Міністерство Закордонних Справ України:
1. Полегшати та підтримати, за погодженням з румунською стороною, процедуру відкриття консульства Румунії в місті Ізмаїл Одеській області, на взаємність з намірами відкриття Консульства України в місті Сігету-Мармацієй.
2. Враховуючи те, що «Україна (…) виконала рекомендації Венеціанської комісії» (згідно з бухарестською декларацією пана міністра Дмитра Кулеби 08.09.2020, щодо лінгвістичних положень Закону України «Про Освіту» від 05.09.2017), підтримати, безпосередньо проінформувати та відследити впровадження Міністерством Освіти і Науки України численних законних вимог Громадянської спілки «Національна Рада Румунів України» (зазначених у Зверненні, зареєстрованому в МОН України за вхідним № З-4982/0-20 від 07.09.2020), до якого також входять румунські асоціації з Одеської області, а саме:
a) Офіційно та публічно визнати ідентичнісь до румунської мови так званої «молдовської» мови, штучно, політизовано та самовправно впроваджену на прикінці ХХ-го сторіччя в освітній процес, бенефіциарами якого є румуномовні громадяни України, які самоїдентифікують себе молдованами та проживають в Одеській області.
b) Терминово впровадити в румуномовних навчальних закладах Одещини навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою замість діючих навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням так званою «молдовською» мовою.
c) Допустити до всіх етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з румунської мови та літератури у 2020-2021 навчальному році учнів румуномовних навчальних закладів Одещини.
d) Забеспечити підручниками та іншими навчальними посібниками румунською мовою всіх учнів, які навчаються румунською мовою в школах Одеської області, з усіх предметів, окрім курсів української мови і літератури, у найкоротші строки.
e) Скасувати положення Наказу МОН України №1201 від 17.09.2019, Про затвердження Переліку спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра за предметною спеціальністю 014.02 «Середня освіта. Мова та література (із зазначенням мови)», за якими здійснюється формування та розміщення державного замовлення у тому, що стосується діючої спеціалізації «014.027 Румунська/Молдовська мова і література», та повернути попередню назву спеціалізації, а саме:
«014.027 Румунська мова і література».
Просимо зареєструвати та надати відповіді про наміри МЗС України та відповідно Румунії щодо цього клопотання на електронну адресу Асоціації «Бессарабія» — basarabia@ukr.net .
З повагою,
Зінаїда ПІНТЯК
Голова Саратської районної філії Християнсько-Демократичного
Альянсу Румунів України (ХДАРУ)
Міхай МЄЧІНЯНУ
Голова ГО «Асоціації Вчителів Етнічних Румунів Одеської області»
Ніколає МОШУ
Голова Татарбунарської Районної Національно-Культурної
Румунської Асоціації «ТРАЯНІВ ВАЛ»
Пєтру ШКЬОПУ
Голова Одеської обласної філії Християнсько-Демократичного
Альянсу Румунів України (ХДАРУ)
Анатол ПОПЕСКУ
Президент Одеської Обласної Національно-Культурної
Румунської Асоціації «БЕССАРАБІЯ»
місто Ізмаїл,
10.09.2020